Ольга Папаш. Іронія долі архітектури в кіно СРСР.
Київ, 11 лютого 2015 року. Лекція в рамках виставки “Надбудова”.

У 1960–1970-х роках по всьому Радянському Союзу спостерігався справжній бум житлового будівництва. Цей період повязують з безпрецедентним доти поширенням типової архітектури, тобто серійної забудови відповідно до масових проектів. До найвідоміших типових будинків належать, зокрема, горезвісні «хрущовки». Значною мірою типова забудова визначила архітектурний портрет доби, зокрема, у кіно, а особливо наше ретроспективне його сприйняття, відтінивши ті чи інші індивідуальні досягнення радянських архітекторів. При цьому, протягом якихось двох десятиліть масове сприйняття типової архітектури разюче змінилося, пройшовши шлях від захвату до зневаги. Про репрезентацію цього, без перебільшення, епохального для простих людей зсуву на прикладах знакових і, навпаки, маловідомих фільмів періоду, а також про трансформацію відповідних репрезентативних кіностратегій ближче до кінця 1970-х розповість у своїй лекції Ольга Папаш.

Ольга Папаш – культуролог, кінознавець, публіцистка, перекладачка. Магістр культурології Києво-Могилянської академії. В ході дисертаційного дослідження аналізувала стратегії репрезентації колективної травми в кінематографі. Протягом двох років працювала кінознавцем в Національному центрі Олександра Довженка, де досліджувала український радянський кінематограф 1920–1980-х рр. Авторка кінознавчих та мистецтвознавчих статей у різних виданнях.
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Якщо ви помітили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.