Переклав Юрій Черната

У тропічних лісах Західної Африки, в лісових масивах Бразилії та на пляжах Таїланду археологи виявили по-справжньому дивовижні кам’яні знаряддя. Вони такі особливі не через майстерність виготовлення. Більше того, випадковому спостерігачеві може бути важко навіть ідентифікувати їх як старовинні знаряддя праці. І не їхній вік робить їх винятковими: їм лише приблизно стільки ж років, як єгипетським пірамідам. Вартими уваги ці знаряддя робить те, що руки, які тримали їх, не були людськими.

Цими кам’яними знаряддями користувалися шимпанзе, капуцини та макаки. Стоянки, де їх розкопали, стали основою для новітньої наукової галузі — археології приматів.

Ці знаряддя доволі грубі. Кам’яний молот шимпанзе важко назвати витвором мистецтва, що міг би змагатися в красі з рубилом стародавньої людини. Але важливо інше. Ці примати розвинули культуру з повсякденним використанням кам’яних технологій. Це означає, що вони вступили в кам’яну добу.

Кілька десятиліть тому біологи вважали людей єдиним видом, який широко застосовує знаряддя праці. Вже ні. Тепер ми знаємо, що багато ссавців, птахів, риб та навіть комах використовують об’єкти зі свого довкілля у якості знарядь для полегшення свого життя.

Багато приматів також користуються знаряддями. Наприклад, у 2014 році повідомляли про дику горилу, яка скористалася гілочкою, щоб виловлювати мурах із мурашника. Але примати, як правило, не перетворюють камені на знаряддя. «Було зафіксовано випадки, коли орангутани, бонобо та горили використовували знаряддя з дерева, але ніколи — кам’яні знаряддя», — каже Майкл Геслем із Оксфордського університету, лідер проекту «Археологія приматів».

Точна причина, чому великі примати так рідко використовують кам’яні знаряддя, лишається таємницею, — стверджує він. Але це може бути пов’язано з тим, що каміння не є легкодоступним для видів, які більшість часу проводять на деревах або біля дерев. «Рослини широко розповсюджені в середовищі проживання приматів, на відміну від каміння», — каже Геслем.

Це означає, що навіть якщо якийсь особливо кмітливий великий примат почне використовувати кам’яні знаряддя, навколо просто не буде достатньо каменю, щоб інші члени групи змавпували цю традицію і передали її наступним поколінням. Втім, західноафриканські шимпанзе, здається, змогли передати кам’яну технологію, яку вони використовують, щоб колоти горіхи, багатьом поколінням нащадків. Це відомо завдяки визначному дослідженню з археології приматів, опублікованому в 2007 році.

«Нормальна», людська археологія спирається на ідею, що ми можемо пізнати людську поведінку через артефакти, які вона лишає після себе. Маленькі подряпини і сліди, які непідготовлена людина може навіть не помітити, для спеціаліста несуть величезну кількість інформації.

«Археологи приматів» під керівництвом Крістофа Боша з Інституту еволюційної антропології Спільноти Макса Планка в Лейпцигу в Німеччині взялися застосувати ці принципи до вивчення знарядь шимпанзе.

У тропічних лісах Кот-д’Івуару вони розкопали ділянку лісу на глибину близько 1 м і розкрили горизонт віком 4,3 тис. років, багатий на кам’яні артефакти. Деякі з цих кам’яних артефактів були оброблені з таким рівнем точності, яким володіє лише людина. Але на інших були сліди, які свідчили, що їх використовували у більш грубий спосіб, у якості дробильного інструмента для розколювання міцних горіхів — так само, як тамтешні шимпанзе використовують кам’яні знаряддя в наш час.

Раніше Бош разом із колегами вивчали сучасну культуру використання кам’яних знарядь серед шимпанзе в регіоні. Їхнє дослідження показало, що у шимпанзе є унікальний спосіб відбору та використання знарядь. Наприклад, шимпанзе часто навмисно обирають великі та важкі кам’яні молоти вагою від 1 кг до 9 кг, тоді як люди віддають перевагу каменям, які важать 1 кг або менше. Багато кам’яних знарядь із 4300-річного шару важили більш ніж 1 кг, що дозволяє припустити, що ними користувалися шимпанзе. Шимпанзе також використовують свої кам’яні знаряддя, щоб колоти певні види горіхів, які люди не їдять. Залишки крохмалю з цих видів горіхів є на деяких стародавніх знаряддях. Усі ці знахідки в сукупності привели до очевидного висновку: шимпанзе в тропічних лісах Кот-д’Івуару використовують кам’яні знаряддя вже щонайменше 4300 років.

Кам’яна доба шимпанзе могла початись навіть раніше, — каже Бош. Втім, «дуже важко передбачити, де ви знайдете достатньо давні шари, щоб подивитись на більш ранні періоди». В теорії кам’яна доба шимпанзе дійсно могла початися дуже давно. Шимпанзе — наші найближчі живі родичі. Той факт, що вони, як і ми, вміють користуватись кам’яними знаряддями, може означати, що саме спільний предок шимпанзе та людей  був першим, хто розробив технологію використання каменю.

На думку Геслема, це малоймовірно. Якби це було так, можна було б очікувати, що всі шимпанзе використовуватимуть кам’яні знаряддя, натомість цим можуть похизуватися лише нечисленні групи в Західній Африці. Логічніше припустити, що західноафриканські шимпанзе розвинули традицію використання кам’яних знарядь у період, коли вони відділились від шимпанзе Центральної та Східної Африки. Геслем стверджує, що це відбулося від 500 тис. до 1 мільйона років тому.

Зараз виглядає так, що кам’яна доба західноафриканських шимпанзе повністю відмінна від людської кам’яної доби.

Ще кілька століть тому були повідомлення про те, що бородаті капуцини в Бразилії використовують кам’яні знаряддя. Це було підтверджено в ході дослідження, проведеного у 2004 році. Те саме, згідно з дослідженням, опублікованим у травні 2015 року, роблять таїландські довгохвості макаки. Жоден із цих видів не розташований близько до людини на еволюційному дереві приматів.

«Капуцини — це мавпи з Нового Світу, від яких нас відділяють приблизно 35 мільйонів років еволюції, — каже Геслем. — Навіть з макаками нас розділяють приблизно 25 мільйонів років». Іншими словами, кам’яна доба приматів так широко розкидана по еволюційному дереву, що кожен із цих видів, скоріше за все, винайшов кам’яну технологію незалежно від інших. «Ми спостерігаємо багаторазове винайдення тої самої поведінки», — каже Геслем.

Його команда зараз застосовує ті самі техніки, що й Бош під час вивчення археології шимпанзе в Кот-д’Івуарі, для дослідження історії використання знарядь серед макак та капуцинів. Це дослідження, проведене в рамках проекту «Археологія приматів», поки що не опубліковане. «На даний момент ми віднайшли в землі кам’яні знаряддя з зон активності всіх приматів, які використовують такі технології», — стверджує Геслем.

Капуцини, як і шимпанзе, застосовують кам’яні знаряддя, щоб колоти горіхи, а також для викопування коренеплодів. «Щоразу, коли хтось проводив спостереження за дикими групами бородатих капуцинів у їхньому природному ареалі, вони засвідчували використання кам’яних знарядь, — каже Геслем. — Можливо, це єдиний вид, крім людини, в якого кам’яні артефакти зустрічаються повсюдно».

Макаки, для порівняння, живуть на островах і використовують камені для розколювання панцирів молюсків.

Судячи з усього, обидва види мавп передавали цю традицію наступним поколінням. Це означає, що тривала історія використання кам’яних знарядь є щонайменше у трьох видів приматів, крім людини.

Кам’яні знаряддя шимпанзе та інших мавп виглядають дуже примітивно. Але ж знаряддя наших предків теж колись були не менш примітивними.

Археологи, які працювали в Кенії, у травні 2015 року опублікували подробиці про найбільш ранні кам’яні знаряддя, виготовлені представниками нашого родоводу. «Ломеквійські» кам’яні знаряддя було виявлено у відкладеннях віком 3,3 мільйони років. На думку команди, яка їх знайшла, вони були виготовлені з використанням технік, подібних до тих, які застосовують мавпи, що користуються кам’яними знаряддями. Це означає, що вивчення приматів, які користуються кам’яними знаряддями, може багато сказати нам про природу поведінки ранніх людей. Втім, робити висновки буде непросто: ранні люди сильно відрізняються від шимпанзе та мавп.

Протягом приблизно 700 тис. років з часу ломеквійських кам’яних знарядь людська технологія просунулася вперед. Спочатку з’явились олдувайські знаряддя, серед яких були камені, спеціально оброблені шляхом відколювання маленьких відщепів, щоб утворити гострий край. Через мільйон років в археологічних залишках почали з’являтися ашельські рубила з акуратно сформованими ріжучими краями.

Чому наші пращури навчились робити настільки складні кам’яні знаряддя так давно, в той час як шимпанзе та інші види мавп не піднялися вище рівня ломеквіподібної технології? Можна було би припустити, що причиною є еволюційні переваги анатомії наших рук, які, можливо, дозволили краще маніпулювати об’єктами. Однак в опублікованому в липні 2015 року дослідженні Серхіо Альмесіха з Університету Джорджа Вашингтона в Вашингтоні висловлено припущення, що за останні кілька мільйонів років людські долоні змінилися менше, ніж долоні шимпанзе. «Предок людини та шимпанзе мав пропорції довжини рук, більш схожі на руки людини, ніж шимпанзе (хоч і не такі самі, як у людини), — каже Альмесіха. — У сенсі пропорцій довжини пальців люди, насправді, є примітивнішими за шимпанзе».

Якщо мавп і шимпанзе стримують не їхні руки, проблема, можливо, криється в їхньому мозку, — каже Альмесіха. «Видається ймовірним, що здатність створювати кам’яні знаряддя вимагає певних додаткових когнітивних здібностей: не лише розпізнавати те, що могло би бути корисним інструментом, а й створювати такі інструменти», — каже Александра Розаті з Гарвардського університету в Кембриджі, Массачусеттс.

Більший мозок людини, і, як наслідок, наші кращі розумові здібності могли дозволити нам виробляти дедалі кращі знаряддя. Але важко сказати напевне, чому мозок наших предків почав збільшуватися.

Приматолог Річард Ренгем, також із Гарварду, запропонував ідею, що ріст нашого мозку підтримувався розвитком приготування їжі. «Більший мозок потребує багато енергії для росту та утримання, а термічна обробка їжі збільшує кількість доступної з їжі енергії порівняно з сирою дієтою», — каже Розаті.

Невідомо напевне, коли люди вперше винайшли куховарство. Це могло статися набагато пізніше, ніж почав збільшуватися наш мозок, а це означало б, що Ренгем, скоріше за все, помиляється.

Але якщо він правий, це означатиме, що дослідження Розаті та її колеги з Гарварду Фелікса Ворнекена, опубліковане в 2015 році, є дуже важливим. Шимпанзе, можливо, не навчилися контролювати вогонь, але Розаті та Ворнекен виявили, що вони достатньо кмітливі, щоб оцінити переваги приготованої їжі. В серії експериментів Розаті та Ворнекен ознайомили шимпанзе з «пічкою» — контейнером, у який мавпи могли помістити їжу, котру їм пізніше повертали в приготованому стані. Шимпанзе з набагато більшою ймовірністю клали сирі шматочки картоплі в «піч», ніж в інший контейнер, який повертав їжу сирою. Більше того, коли їм давали разом із шматками картоплі дерев’яні щіпки, вони в основному не завдавали собі клопоту класти дерево в «піч». Це означає, що вони не просто сприймали «піч» як джерело приготованої їжі, а розуміли, що вона готує тільки їстівні речі. Шимпанзе навіть готові були нести сиру їжу з великої відстані, щоб приготувати її в «печі». Це, можливо, ілюструє, як наші предки почали переносити їжу до вогнищ мільйони років тому.

Звісно, доки шимпанзе не навчаться контролювати вогонь — якщо вони колись здійснять цей стрибок — вони не матимуть змоги скористатися своїм розумінням цінності приготованої їжі. Але Розаті та Ворнекен у своїй праці висловлюють припущення, що відповідні зв’язки у мозку, які, ймовірно, дозволили нашим предкам розвинути більший мозок та вдосконалити кам’яні знаряддя, також наявні у шимпанзе.

Можливо, шимпанзе — а також макаки та капуцини — ще не досягли межі своїх технологічних здібностей, каже Геслем. Але неясно, чи матимуть вони можливість розвинути свої технології кам’яної доби. «Ми різко скорочуємо їхні популяції шляхом полювання та знищення середовищ їхнього проживання, — каже Геслем. — Маленькі популяції не можуть поширювати та підтримувати складні технології так само успішно, як великі групи».

Іншими словами, шимпанзе та інші мавпи, можливо, здатні виготовляти набагато складніші кам’яні знаряддя, але вони можуть так і не отримати шанс реалізувати цей потенціал — і все тому, що основними виробниками кам’яних знарядь стала інша група приматів.

Джерело: Colin Barras. Chimpanzees and monkeys have entered the Stone Age. At: BBC.

Якщо ви помітили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.