Приблизно одна п’ята всіх дітей у США живуть у злиднях. Ці діти з більшою ймовірністю матимуть затримки в навчанні та пізнанні. Дослідники намагалися встановити причини цієї відмінності, й нещодавні праці визначають гормон кортизол як можливу її причину через його здатність проходити через бар’єр між кров’ю та мозковою речовиною. Кортизол є одним із найважливіших гормонів у організмі людини. Його часто називають гормоном стресу, тому що він потрапляє у кров у більших кількостях як частина нашої реакції «бийся або тікай». Зараз нове дослідження виявило, як конкретні схеми активності кортизолу можуть впливати на когнітивні здібності дітей, що живуть у злиднях. Це дослідження також показує, як більша нестабільність у сім’ї й суворість та нечутливість у догляді за дітьми в контексті бідності можуть зумовлювати ці різні типи активності кортизолу в дитячому організмі.

Дослідження було проведене в Університеті Рочестера, Університеті Міннесоти і Сімейному центрі «Маунт Хоуп» (Mt. Hope Family Center) та опубліковане в журналі «Розвиток дитини» (Child Development).

Протягом трьох років дослідники стежили за рівнями кортизолу у дітей із 201 малозабезпеченої пари мати-дитина. Коли дітям було по два роки, вчені спостерігали, як вони граються зі своїми матерями, та зібрали значну інформацію про їхній сімейний досвід — наприклад, наскільки стабільним був їхній дім та чи піддавалися діти домашньому насильству. Вони збирали кортизол через слину дітей, коли тим було по два, три та чотири роки. Коли дітям було по чотири роки, дослідники виміряли їхні когнітивні здібності.

«У цілому ми виявили три рівні активності кортизолу серед дітей, категоризовані як підвищений, середній та низький рівень, — пояснює Дженніфер Х. Суор, докторантка в галузі клінічної психології в Університеті Рочестера, яка є першою авторкою дослідження. — Ми виявили, що рівні кортизолу в дітей залишаються відносно стабільними протягом трьох років. Ми також відкрили, що дія певних форм сімейних негараздів у віці двох років зумовлювала рівень активності кортизолу у дитини. Цей рівень, у свою чергу, був пов’язаний із помітними відмінностями в пізнавальній діяльності дітей у віці чотирьох років».

Дослідження виявило, що близько 30% дітей, за якими спостерігали вчені, підтримували відносно високий рівень кортизолу протягом трьох років, 40% дітей зберігали низький рівень, а решта мали помірний рівень кортизолу. Діти як із підвищеним, так і з заниженим рівнем кортизолу переживали сімейну нестабільність. Крім того, діти з високим рівнем кортизолу мали суворі та менш чутливі стосунки зі своїми опікунами (наприклад, із матерями, яким було складно налаштуватися на потреби своїх дітей). Дослідження також показало, що діти з порівняно високим та порівняно низьким рівнем кортизолу мали значно нижчий рівень когнітивної діяльності у віці чотирьох років. Діти з помірним рівнем кортизолу страждали від меншої кількості негараздів у сім’ї у віці двох років і мали найвищі когнітивні здібності у віці чотирьох років.

«Діти у сім’ях із низьким доходом підлягають підвищеному ризику розвитку когнітивних затримок, але впливи специфічних аспектів середовища та біологічних чинників на ці результати є менш зрозумілими, — пояснює Мелісса Л. Стурдж-Еппл, доцентка психології в Університеті Рочестера, яка була членкинею дослідницької групи. — Наше дослідження показує, що активність кортизолу у дітей та переживання конкретних сімейних негараздів можуть бути ключовими процесами, які дозволять передбачати когнітивний розвиток дітей із малозабезпечених сімей. Результати дослідження можна використати у розробці запобіжних заходів, зокрема втручань, які могли би знизити стрес у сім’ї та зміцнити стосунки між батьками та дітьми — адже це може сприяти здоровому рівню кортизолу в дітей та, у свою чергу, призвести до позитивних змін у пізнавальній діяльності.

Точні механізми того, як надлишок або брак кортизолу впливають на пізнавальну діяльність, не до кінця вивчені. Дослідники припускають, що надлишок кортизолу може мати токсичну дію на ті частини головного мозку, які важливі для пізнавальної діяльності, а брак кортизолу може перешкоджати здатності організму застосовувати біологічні ресурси, необхідні для оптимальної пізнавальної діяльності».

Матеріали надало Товариство досліджень розвитку дітей (Society for Research in Child Development).

Посилання на журнал: Jennifer H. Suor, Melissa L. Sturge-Apple, Patrick T. Davies, Dante Cicchetti, Liviah G. Manning. Tracing Differential Pathways of Risk: Associations Among Family Adversity, Cortisol, and Cognitive Functioning in Childhood. Child Development, 2015; DOI: 10.1111/cdev.12376.

Джерело перекладу: Science Daily

Якщо ви помітили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *