Гай Руло (Guy Rouleau), директор Монреальського неврологічного інституту імені Макгілла та лікарні в Канаді, засмучений тим, як повільно результати досліджень у сфері неврології починають застосовувати в лікуванні. «Ми справді погано справляємося, — каже він. — І це не тому, що ми не стараємося. Це пов’язано зі складністю самої проблеми».

Саме тому разом із колегами зі свого інституту він наважився на радикальне рішення. З цього року вся робота в інституті буде відповідати принципам руху «за відкриту науку» — тобто всі результати досліджень та дані будуть розміщені у вільному доступі. Так, наприклад, інститут не буде отримувати патенти на свої відкриття. Хоча деякі масштабні ініціативи, як-от фінансований урядом Проект геному людини (Human Genome Project), уже відкрили всі свої дані, проте МНІ буде першим науковим інститутом, який піде цим шляхом.

«Це експеримент. Ніхто раніше такого не робив», — каже Гай. Намір у тому, щоб неврологічні дослідження стали більш ефективними: щоб дублювання однакових досліджень траплялося рідше, а дані розповсюджувалися набагато ширше і раніше. Відкриття доступу до зразків тканин у біобанку МНІ, до потужної бази даних зі скануваннями мозку та до інших даних будуть мати великий вплив, вважає Руло. «Ми переконані, що це хороший спосіб прискорити як нові відкриття в області нейронауки, так і їхнє застосування».

За словами Леслі Фелловс (Lesley Fellows), неврологині з МНІ, переважна більшість співробітників інституту підтримують такий план дій, хоча були і певні побоювання щодо того, як реалізувати деякі з його аспектів — зокрема, як в таких умовах захистити конфіденційність пацієнта, і чи буде достатньо фінансової підтримки. Тим не менш, як стверджує Фелловс, існує певний «моральний імператив»: дослідження мають бути поширеними настільки відкрито, наскільки можливо.

Прихильники відкритої науки привітали такий крок Монреальського неврологічного інституту. Так, Браян Носек (Brian Nosek), психолог і директор Центру відкритих наук в Університеті Вірджинії у Шарлотсвіллі, дуже вражений планами інституту. «Зрозуміло, що вони прагнуть наблизити свою організацію до ідеалів науки», —  каже Браян.

Руло визнає, що заборона на патенти може означати для МНІ відмову від якоїсь частини майбутнього доходу від ліцензування. Проте він стверджує, що здобутки науки на ранньому етапі, якою займається цей інститут, насправді не варто захищати. «Співробітники інституту доволі части патентують свої винаходи, але наслідки цього не надто корисні, — каже він, додаючи, що інститут краще надаватиме дані, які інші зможуть використати для розробки ліків, придатних для патентування. — Все зводиться до одного питання: Який сенс нашого існування? Сенс у тому, щоб прискорювати розвиток науки, а не заробляти гроші».

Джерело: Science

Якщо ви помітили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *