Переклала Марина Коток

У середині січня урядова партія Угорщини «Фідес» запропонувала внести поправку в конституцію для введення спеціального режиму надзвичайного стану у разі терористичної атаки. Угорська конституція вже має п’ять спеціальних статей для довгої низки надзвичайних ситуацій, чиї рамки і застосування добре визначені.  Їхнє запровадження пов’язане з рішеннями парламенту. Однак новий надзвичайний стан у відповідь на загрози тероризму є набагато більш проблематичними, адже його введення призвело б до усунення чинних стримувань та процедур і використання дуже неточного визначення поняття тероризму на користь уряду.

Запропонована конституційна поправка дає надзвичайні повноваження уряду. Окрім можливості управляти через постанови та скасовувати чинні закони, уряду також буде дозволено використовувати армію, захоплювати або забороняти ЗМІ, конфісковувати фінанси неурядових організацій і забороняти контакти з іноземцями. Поправка практично не передбачає парламентського контролю: уряд був би зобов’язаний інформувати про свої дії голову держави та парламентську комісію — і це є все. Це не надто ефективний засіб запобігти зловживанням, і все стає ще більш проблематичним, якщо взяти до уваги той факт, що ЗМІ також будуть позбавлені контролю над діями виконавчої гілки влади.

За останні два роки було п’ять випадків, коли уряд застосовував поняття «тероризм»: один раз стосовно двох ультраправих активістів, один раз стосовно пари молодих ентузіастів, що збирали зброю часів Другої світової війни, і одного разу у випадку з біженцями, які намагалися прорватися за огороджений кордон Угорщини — в останніх двох випадках звинувачення було зняте. Уряд також говорив про тероризм, коли протестувальники виступали проти введення податку на користування Інтернетом біля штаб-квартири «Фідес» восени 2014 року. І, нарешті, коли двоє активістів опозиційної партії залізли на балкон президентського палацу, протестуючи проти домовленості між Орбаном та Путіним щодо ядерної енергетики, їх також звинуватили в тероризмі.

Ці приклади дають зрозуміти, що загроза тероризму цілком може бути як реальною загрозою для людського життя, так і штучним конструктом політичної мови. І на цей момент схоже на те, що поправка може уможливити використання поняття «тероризму» в другий із цих способів: уряд зможе наділяти себе всеохопними повноваженнями в різних ситуаціях для обслуговування своїх власних політичних цілей. Такі побоювання є цілком обґрунтованими, враховуючи, що Європейський суд з прав людини нещодавно виніс рішення проти угорського уряду, проголошуючи, що правила, які дозволяють угорському Центру для боротьби з тероризмом прослуховувати будь-кого з громадян без судового нагляду, порушують основні права людини.

Що буде, якщо десятки тисяч протестувальників розіб’ють намети навпроти парламенту, мирно опираючись діям поліції, що намагається їх розігнати? Чи буде це вважатися загрозою тероризму? Цілком можна собі уявити, що прем’єр-міністр та його оточення так і скажуть — і, згідно з новою поправкою, вони зможуть застосувати проти протестувальників армію або закрити ті ЗМІ, які повідомляють про невдоволення цих «терористів».

Ця пропозиція в її теперішньому вигляді користується небезпекою тероризму, з якою стикнулася Європа, та, по суті, експлуатує жертв численних терористичних атак. Вона зловживає цією ситуацією, щоб уряд мав можливість порушити  демократичні права людини, право громадян на доступ до інформації або право чинити опір діям власного обраного уряду за допомогою правових методів.

Надзвичайний стан не є новим заходом в демократичному конституціоналізмі, він існує в більшості країн як набір механізмів для вирішення проблем, спричинених природними катастрофами або станом війни. Це все жорстко регламентовано: у випадку Угорщини надзвичайний стан може оголосити тільки парламент, а в особливих випадках — кваліфікована більшість. Однак нова поправка дає можливість оголосити надзвичайний стан навіть у мирний час за допомогою простої постанови уряду.

Ми маємо усі підстави остерігатися кожного разу, коли уряд намагається наділити себе надзвичайними повноваженнями, адже в таких ситуаціях у програші завжди залишаються громадяни. Чи то необґрунтоване придушення протестувальників під час нещодавнього кліматичного самміту силами французького уряду, чи «кризова ситуація, спричинена масовою міграцією», яку проголосив минулої осені уряд Угорщини — кожен такий випадок підтверджує наш острах. До речі, «кризова ситуація, спричинена масовою міграцією» — псевдонадзвичайна ситуація, проголошена Орбаном у вересні 2015 року  — досі діє в Угорщині попри той факт, що кількість біженців, які намагаються потрапити в країну, майже зведена до нуля з того часу, коли були споруджені дротяні паркани на південному кордоні. «Фідес», по суті, порушує власні закони та правила, підтримуючи цей псевдонадзвичайний стан. Чи можна когось звинувачувати в тому, що вони не у захваті від запропонованої поправки?

Джерело: Political Critique

Якщо ви помітили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.