У неділю, шостого березня, за два дні до Міжнародного дня захисту прав жінок, у Парижі відбулася маніфестація під гаслом «Жінки та гендерні меншини, до бою!». Це вже третій поспіль такий захід, організований «Колективом 8 березня для всіх» (Collectif 8 Mars pour Tou.te.s). Марш за традицією виходить із району Бельвіль і прямує центральними вулицями Парижа до центру міста.

DSC_0940

У марші брали участь жінки, лесбійки, працівниці секс-індустрій, трансгендерні жінки, емігрантки, а також невелика кількість представників чоловічої статі. Марш зібрався, щоб наголосити на таких проблемах як нерівність в оплаті праці, сексуальні домагання у публічному просторі, на робочому місці та в інтимній сфері, сексуальне насильство, сексистська дискримінація та насильство. Хоч ці проблеми й досі актуальні для всіх жінок у цілому світі, на цьому марші на перше місце були поставлені проблеми іншого походження: становище чорношкірих та трансгендерних жінок, працівниць секс-індустрії та іммігранток. Лідерки, що виступили на початку маніфестації, перед тим як рушити, висували більш практичні вимоги: покриття медичним страхуванням штучного запліднення як для незаміжніх жінок, так і для гомосексуальних чи гетеросексуальних пар; скасування надзвичайного стану в Парижі; право носіння хустки в публічних закладах тощо. Самі маніфестантки принесли транспаранти з найрізноманітнішими гаслами, котрі часто суперечили одне одному.

Марш 8 березня 2016 у Парижі

 

Колін, одна з представниць «Колективу 8 березня», розповіла, чому саме була створена ця організація і як вона діє. Вона зародилася у 2013 році, коли представниці певних течій фемінізму, здебільшого лівих, відчули, що їхні проблеми недостатньо висвітлюють французькі феміністки, і не знайшли платформи для свого голосу. Тоді й був створений цей колектив, щоб під своїм крилом зібрати всіх виключених із течії, котру підтримував Національний колектив за права жінок (Collectif National pour les Droits des Femmes), і спільними силами організувати окрему демонстрацію на противагу «традиційній». Річ у тому, що три роки тому в феміністичному осередку виник внутрішній конфлікт через кардинальну розбіжність у поглядах на те, якою мусить бути боротьба у питаннях проституції та статусу трансгердених жінок. Відтоді феміністки, що не погоджувалися з поглядами Національного колективу, почали організовувати окремий марш, де вони згуртовували будь-який виключений фемінізм. На питання, чому вони зібралися в цей день, Колін відповіла: «Ми вийшли захопити вулиці, щоб наші голоси були почуті, а наша боротьба, наш гнів і наші вимоги стали видимими». Також вона звернула особливу увагу на те, що головна ідеологія їхньої версії демонстрації — це не виключення, а якраз включення, тобто врахування всіх і кожної: адже вони визнають, що є кілька версій фемінізму, і кожна з них є легітимною. Від неї ми дізналися, що «традиційний» марш Національного колективу за права жінок, котрий вони проводять вже роками, має відбутися у вівторок, у сам день восьмого березня.

DSC_0959

У згоді з основною ідеологією «включення», марш став для багатьох платформою висловлення найрізноманітніших позицій — часто віддалених від значення 8 березня, але так чи інакше поєднаних зі становищем жінок, принаймні їхнім політичним становищем як громадянок. Серед численних організацій своїми транспарантами та чисельністю виділялися такі організації: «Група боротьби за права турецьких жінок», представниці якої прибули передусім для підтримки жінок із Туреччини і виступали за мир та закінчення війни у своїй країні, а також на підтримку курдських жінок; MWASI — Афрофеміністичний Колектив (Collectif Afroféministe) був тут як голос африканських жінок, яких, за словами Офелії (Ophélie), одної з представниць цього колективу, суспільство часто ігнорує та закриває очі на їхні проблеми; Inter LGBT — федерація шістдесяти асоціацій за права ЛГБТ, представниці якої передусім виступали за права трансгендерних жінок французького походження та емігранток, вимагаючи від уряду надати їм документи та медичну опіку, а також для підтримки лесбійок та бісексуалок; «Горді» (FièrEs) — ще одна феміністична організація; Профспілка працівниць секс-індустрії вимагала від правоохоронних сил припинити переслідування та насильницьке ставлення до повій, скасувати надзвичайний стан у країні, що тільки погіршує їхнє переслідування, та надати право на страхування медичної допомоги; та близько десятка інших феміністичних організацій.

 

Марш 8 березня 2016 у Парижі

Марш 8 березня 2016 у Парижі

У той самий день, лише кількома годинами раніше, організували свій маніфест «Жінки у боротьбі-93» (Femmes En Lutte 93) — феміністичний колектив із департаменту Сена-Сен-Дені (Seine-Saint-Denis), що входить до складу «Координації 93 для боротьби за тих, хто не має документів» (Coordination 93 de lutte pour les sans papiers); вони пройшлися з Сен-Дені до Парижа і згодом приєдналися до основної маніфестації. Як поділилися членкині цього колективу, вони зібралися окремо, тому що представляють жінок саме з їхнього департаменту Сен-Дені (передмістя на півдні Парижа). Оскільки цей департамент вважають одним із найбідніших департаментів з-поміж передмість Парижа, жінки відчувають, що їхнє становище тут особливо погане. Також вони викрикували гасла проти надзвичайного стану, стверджуючи, що цей затяжний стан відвертає увагу від їхніх нагальніших проблем та надає поліції більших повноважень. Через надзвичайний стан жінки-емігрантки, що перебувають на території Франції без документів, почуваються менш безпечно, бо перевірки поліції почастішали.

Марш 8 березня 2016 у Парижі

Після трьох годин маршу, коли півмаршруту вже було пройдено, виникла сутичка між учасницями демонстрації та представниками правоохоронних сил, що супроводжували кортеж усю дорогу для безпеки. Як з’ясувалося, один із поліцейських затримав — точніше витягнув із колони, піднімаючи над землею і відтягуючи вбік, — одну з учасниць через те, що вона мала на собі футболку з написом BDS, тобто Руху за бойкот, позбавлення прав і санкції проти Ізраїлю (англ. Boycott, Divestment and Sanctions Movement)[1]. Поліцейський висунув вимогу надати посвідчення особи, але протестувальниця відмовилася, через що правоохоронець силою вихопив від неї з рук гаманець, коли та витягла його з сумки. Її затримали в поліцейському фургоні на годину, а демонстрантки зібралися навпроти бар’єру поліцейських, скандуючи пропалестинські гасла, гасла за BDS, «Надзвичайний стан — патріархальна країна» та «Відпустіть нашу товаришку!». 

Дочекавшись, поки товаришку звільнили, протестувальниці рушили далі вузькими вуличками через центр міста до пункту призначення. Загалом протест тривав близько п’яти годин. Дійшовши до пункту призначення, маніфестантки відзначили закінчення події спільним танцем і невдовзі мирно розійшлися.

8 березня 2016 у Парижі

Примітки:

[1] Річ у тім, що у Франції, згідно з законом, закликання до ворожої ненависті до будь-якої нації вважаються кримінальним злочином і потрапляють під визначення «расова ненависть», тому кампанія BDS у цій країні заборонена.

Якщо ви помітили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.