Переклала Руслана Козієнко

Статтю створено в рамках співпраці MedPage Today та VICE News.

Науковці досліджують нові протизаплідні ін’єкції, що можуть стати чоловічою версією протизаплідних пігулок — але це вже не перша спроба розгадати загадку чоловічих контрацептивів.

Це навіть не єдиний чоловічий контрацептив, над яким зараз працюють. Дослідники також вивчають можливості речовини, отриманої з чагарника, і так званих «пігулок чистих простирадл» (так, це саме те, про що ви подумали).

Ось про що йдеться.

Нещодавно увагу Інтернет-користувачів привернув чоловічий контрацептив під назвою Vasalgel, який зараз розробляє некомерційна організація Parsemus.

Це одноразова полімерна ін’єкція до сім’явивідного протоку (ділянка мошонки між яєчками та сечовипускним каналом), яка не допускає сперматозоїди до еякуляційної рідини, після чого їх засвоює організм. Щось на кшаталт вазектомії, але, на відміну від неї, тут метою є зробити безпліддя тимчасовим: друга ін’єкція може просто розчинити введений раніше полімер.

«Але поки ефективність зворотної процедури не гарантована, засіб не підходить для чоловіків, які потім хочуть мати дітей. Хіба що при цьому вони заморозять власну сперму, — коментує Елен Лісснер (Elaine Lissner), виконавчий директор Parsemus. — Таке рішення стане справді революційним, якщо молоді чоловіки зможуть за його допомогою контролювати інтервали між народженням дітей. Наприклад, ви застосовуєте засіб у 18 років, знаючи, що точно не плануєте мати дітей до 28 чи 38 років. Це було б чудово. Це те, чого ми сподіваємося досягти».

Дослідники з Parsemus, що розробляють Vasalgel, вже випробували його на кроликах, бабуїнах, макаках-резус та собаках. За словами Лісснер, організація сподівається розпочати тестування на людях пізніше цього року, залучивши 32 тис. чоловіків, що підписалися на розсилку новин про випробування.

Як зауважує Лісснер, «препарат працює просто чудово — по суті, головною проблемою лишається те, як його позбутися».

Випробування на кроликах, опубліковані нещодавно, показали, що після першої ін’єкції сперма жодним не проникає крізь полімер, і його дію можна повністю усунути за допомогою другої ін’єкції. Але, за словами Лісснер, дослідники виявили, що дія полімеру не є так само зворотною для більших тварин — можливо, тому, що їхні сім’явивідні протоки не є настільки ж «еластичними», і це ускладнює розчинення полімеру.

Але якщо навіть саме цей засіб не з’явиться у продажу, сьогодні також працюють над розробкою інших способів контролю народжуваності з боку чоловіків.

Один із них — Gendarussa, препарат, який отримують із індонезійського чагарника і який має впливати на ферменти, що забезпечують проникання сперматозоїда до яйцеклітини. Наразі він наближається до ІІІ фази випробувань в Індонезії, але, щоб отримати схвалення від Управління продовольства і медикаментів США, необхідно буде повторно провести фази І і ІІ.

Eppin — іще один препарат, що, як вважають, замінює білок, розташований на поверхні сперматозоїда, не дозволяючи йому плавати, доки його не видалить фермент. Натомість Eppin не можна видалити ферментом, тому сперматозоїди втрачають здатність до руху. Але, згідно з інформацією неприбуткової Ініціативи за чоловічі контрацептиви, перш ніж можна буде почати клінічні випробування препарату, він має пройти токсикологічний аналіз.

І нарешті — «пігулки чистих простирадл». Теоретично чоловіки мають їх приймати за кілька годин перед статевим актом, щоб завадити руху м’язів, які виштовхують сперму. Вони не впливають на здатність мати оргазм, але, як натякає їхня назва, простирадла лишаються чистими, оскільки еякуляція не відбувається. Як зазаначає Ініціатива за чоловічі контрацептиви, наразі розробники шукають фінансування, щоб провести випробування на баранах.

Однак загалом пошуки чоловічих контрацептивів не є новим явищем. Науковці почали їх одразу ж після появи жіночих протизаплідних засобів у 1950-х та 1960-х роках, сподіваючись, що можна буде використати аналогічний принцип дії. Гормони, використані у жіночих контрацептивах, — зазвичай це естроген чи прогестерон, або ж і перший, і другий — «обманюють» тіло, створюючи враження вагітності, що дозволяє уникнути овуляції (оскільки вона не відбувається у вагітних жінок). Науковці сподівалися так само використати гормони, щоб викликати тимчасове безпліддя і в чоловіків, що виявилося не так просто.

«Для чоловічого тіла не існує природного стану, під час якого не вироблялася б сперма, — зауважує Аарон Хамлін (Aaron Hamlin), виконавчий директор Ініціативи за чоловічі контрацептиви. — Щоб зробити це за допомогою гормонів, необхідно застосувати величезну дозу тестостерону. А це призводить до побічних ефектів: депресії, акне — власне, всього того, що пов’язано з високим рівнем тестостерону».

Як зазначає Даг Колверд (Doug Colvard), біохімік із неприбуткової організації CONRAD, спрямованої на поліпшення репродуктивного здоров’я по світу, вважається, що чоловіки менш схильні миритися з побічними ефектами, ніж жінки, оскільки вони все одно не можуть завагітніти.

Наприклад, жінки вже давно прийняли ризик тромбозу внаслідок застосування гормональних протизаплідних препаратів, оскільки під час вагітності шанси утворення тромбів ще вищі. Це частина біологічного механізму, що попереджає виникнення кровотечі протягом вагітності та пологів.

«Думаю, багато чоловіків прагнуть мати більший репродуктивний контроль, але водночас вони не хочуть проходити те, з чим мають миритися жінки, застосовуючи гормональні засоби, — каже Лісснер, зазначаючи, що сьогодні стрімко зростає популярність контрацептивних спіралей та засобів, що не містять гормони. — І вони не мають з цим миритися, бо сьогодні ми можемо запропонувати щось краще».

Проте, як зауважують Хамлін та Лісснер, досі існує помилкове уявлення про те, що чоловіки не будуть використовувати протизаплідні препарати чи засоби. Натомість, за словами Лісснер, 32 тисячі заявок на участь у випробуванні ін’єкції Vasalgel доводять протилежне. Також Parsemus наводить результати кількох опитувань, згідно з якими від 25% до 83% чоловіків зазначають, що вони використовували б ту чи іншу форму протизаплідних пігулок чи процедур, якби вони були доступними.

Колверд вважає, що, можливо, саме хибне уявлення про те, що чоловіки не бажають користуватися такими засобами, стало причиною недостатнього фінансування досліджень — проблеми, яка стоїть на шляху розвитку чоловічої контрацепції вже багато років. Великі фармацевтичні компанії, серед яких Organon International, Schering AG та Wyeth (усі вони після злиття з іншими компаніями змінили назви), займалися розробкою чоловічих контрацептивних пігулок, гелів та імплантатів десяток років тому, але всі вони припинили дослідження через їхню високу вартість.

«Набагато більше грошей можна заробити, лікуючи хвороби, ніж попереджаючи вагітність», — зазначає Колверд.

Хемлін зауважує, що сьогодні більше фінансів спрямовано на те, щоб знайти способи контролю вагітності для котів та собак, ніж для чоловіків. Хоча Лісснер і вказує, що не була б такою певною щодо цього, але погоджується, що брак фінансування справді є проблемою навіть для засобу Vasalgel, який Parsemus фінансує як власну окрему «соціально ризиковану» компанію, що заробляє рівно стільки грошей, скільки необхідно, щоб утримуватися на плаву, не шукаючи додаткових коштів.

«Досить легко отримати 100 тис. доларів на фінансування пілотного дослідження на щурах, — каже Лісснер. — Але після того, як ви продемонстрували, що це працює на щурах, що далі? Де ви візьмете більше 1 мільйона доларів на рік, щоб зробити наступний крок?»

Джерело: Vice

Якщо ви помітили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.