28 квітня Служба безпеки України оприлюднила заяву про викриття групи «ліворадикалів», що нібито готували провокації першого травня з метою «дестабілізації ситуації в регіоні». Також було затримано львів’янина Олега Кордіяка, активіста анархістської організації «Чорний світанок», а під час обшуку у нього вилучили листівки з закликом виходити на першотравневу демонстрацію. За них йому загрожує 10 років ув’язнення. Одночасно з затриманням Олега СБУ «викрила» іншу організацію «антифашистів-сталіністів», існування якої викликає сумніви. Щоб розібратися в ситуації, «Політична критика» звернулася до львівського журналіста Максима Осадчука, юриста Віталія Дудіна та активіста анархістської організації «Чорна веселка» Євгенія Коваленко.

ОсадчукМаксим Осадчук — львівський активіст, журналіст.

Олег Кордіяк — активіст анархічного руху «Чорний світанок», який утворився у Львові декілька місяців тому. Вони позиціонують себе як класичні анархісти. Багато молоді, деякі активісти були колись членами «Автономного опору», але згодом створили ЧС. Про другу організацію, яка начебто сповідує сталінізм, нікому у Львові нічого не відомо. Скоріше за все, це просто підставні актори, яких СБУ використало для того, щоб підважити репутацію Олега в очах громадськості.

Затримання Олега СБУ за розповсюдження листівок із закликами виходити на Першотравень — це прецедент, який не обіцяє нічого доброго нікому в цій державі. Фактично людині намагаються «пришити» 10 років суворого режиму (ст. 109 КК України, «заклики до повалення конституційного устрою та захоплення влади в державі») виключно за активну громадянську позицію. Це відверто нагадує поліцейську диктатуру в РФ, з якою ми зараз, здається, ведемо війну. Якщо силовики доведуть справу Олега до судового вироку, тоді будь-кого в цій країні, незалежно від політичних поглядів, можна буде миттєво відправити за ґрати за першим побажанням влади.

Стосовно причин затримання є версія, що річ у відпрацюванні силовиками можливих «провокаторів» у контексті травневих свят, які у Львові завжди проходять не надто спокійно. Тому взяли анархіста Кордіяка. Думаю, таким чином хотіли зірвати заплановану демонстрацію і, крім того, залякати всіх інших незалежних активістів. Причому марш на честь дивізії СС «Галичина» пройшов у четвер у Львові спокійно, що засвідчує упередженість влади саме проти лівих.

Нині обов’язок всього громадянського суспільства Львова та України добитися закриття божевільної справи проти Кордіяка, а також дати арешту максимальний медійний резонанс, адже такі справи не мають повторюватися.

dudinВіталій Дудін — активіст «Соціального руху»

Висунуто дуже серйозні звинувачення. Гадаю, хлопцям треба думати про еміграцію або сподіватися на те, що їхні заклики хтось реалізує і це призведе до зміни влади. А якщо серйозно, то влада ризикує виставити себе на посміховисько і дискредитувати Україну. Репресії здійснюються не в межах закону і викличуть однозначну реакцію Євросуду.

Виходить, ніби Україна вирішила перейняти зарубіжний досвід. Я маю на увазі політику «полювання на відьом» у п’ятдесятих роках, яскраво зображену у фільмі «Трамбо».

Стаття 109 ККУ передбачає відповідальність за поширення матеріалів із закликами до насильницької зміни влади. Тут же не було такого поширення, і не ясно, чи можна гасла «Чорного світанку» сприймати як агітацію до вчинення конкретних дій. На жаль, в Україні вже є судові вироки за поширення інформації в Інтернеті (у тому числі ув’язнення). Як можна зрозуміти з цих справ, засуджені висловлювали прихильність до ультраправого руху чи сепаратизму. На користь правоохоронців було те, що деякі пости містили заклики до конкретних дій (убити президента або воювати проти української армії). У цьому разі йдеться про листівки, які навіть не роздавали. Висунуті звинувачення дуже легко відбити: щоб довести вину, треба довести мотив, умисел і суспільну небезпечність діяння. Більше того, усі попередні справи навіть не піднімали питання про створення терористичної організації — ця стаття КК має ще вищий стандарт доведення. СБУ не має жодних фактів, які б давали підстави порушити кримінальну справу. Отже, дії правоохоронців є перевищенням службових повноважень, скоєним із мотивів переслідування представників певної ідеології. І це я ще не кажу про процесуальні порушення, які мали місце при обшуку. Від усіх свідчень можна відмовитись у суді.

Що ж до оцінки мітингу як «провокаційного» діяння, мені пригадується анекдот про Росію, де мирне зібрання є «конституційним правом, що карається в кримінальному порядку». Треба підкреслити, що якби хтось серйозно розклеював портрети Сталіна, то й у цьому не було би складу злочину. Одне добре: «антикомуністична» стаття Кримінального кодексу виявилася настільки недосконалою, що СБУшники її навіть не застосували у цьому випадку.

За аналогічних обставин можна арештувати будь-якого учасника протесту: достатньо сказати «владу геть» — і ви станете фігурантом кримінального провадження. Але це дещо суперечить основам прав людини і демократичним стандартам.

Особливо ідіотськими дії СБУ виглядають на фоні свіжого рішення Європейського суду з прав людини. Євросуд визнав Росію винною у порушенні права на свободу поглядів (ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) та зобов’язав її виплатити п’ятьом росіянам загалом 35 тис. євро. Про це свідчить рішення ЄСПЛ у справі «Новікової та інших проти Росії», опубліковане 26 квітня. «Із урахуванням того, що всі пікети мали мирний характер, органи влади повинні були демонструвати певний рівень терпимості до демонстрантів», — йдеться в рішенні ЄСПЛ. Суд звернув увагу і на те, що «ситуація не становила загрози громадській безпеці, не створювала якихось перешкод для руху, тому вагомих причин для арешту не було». Реакцію російської поліції на дії пікетувальників ЄСПЛ  визначив як «непропорційну». Порушення прав росіян у цій справі визнав одностайно. Гадаю, зрозуміло, яку перспективу матиме львівська справа у СБУ?

Генеральна Асамблея ООН 10 грудня 1948 року проголосила Загальну декларацію прав людини, у преамбулі якої зазначила, що «створення такого світу, в якому люди будуть мати свободу слова і переконань і будуть вільні від страху і нужди, проголошено як високе прагнення людей». Окрім цього, йдеться про те, що людина має право на «повстання проти тиранії і гноблення». Своїми діями влада щодня створює умови, за яких повстання виглядатиме реакцією, легітимною з точки зору основоположних актів ООН.

Якщо не буде тиску з боку СБУ, то неправомірність звинувачень визнає не лише Євросуд, а й районний суд Львова.

Дії СБУ слід оцінювати як акт політичної боротьби. До юриспруденції це не має жодного стосунку. Вони хочуть створити прецедент тиску, щоб їхні дії були схвалені судом або суспільством. Після цього будь-які згадки про ліві ідеї будуть сприймати з острахом. Тобто мета цієї профілактичної роботи — вселяти страх. СБУ виконує функцію політичної поліції. Діяльність служби спрямована проти основ демократії і проявляється у контролі над свободою слова та мирними зібраннями. При цьому заходи ультраправих можуть проходити без будь-яких перешкод, хоч на них можуть звучати і заклики до порушень прав людини. Тобто казати, що цей орган є політично нейтральним, як цього вимагає закон про державну службу, зайве. Більше того, представники СБУ навіть висловлювали свою підтримку маршу на честь СС «Галичина», що вказує на їхню пряму ангажованість. Отже, влада веде дискусію за допомогою повісток до обласного управління СБУ. Це не ініціатива окремих відділків, якщо така «самодіяльність» проявляється у різних регіонах.

За часів Януковича було ухвалено «диктаторський закон», який ввів відповідальність за виготовлення та поширення «екстремістських матеріалів». Нинішня влада використовує ст. 109 з тією ж метою, хоча це не зовсім правомірно. Таким чином, репресії вчиняють без дотримання чинного законодавства. Для того, щоб вони йому відповідали, потрібно прийняти більш абсурдний і знущальний закон. Але після цього наша країна втратить формальні ознаки демократії.

Влада, позбавлена громадського контролю, не здатна розпоряджатись своїми повноваженнями. Єдині реформі, які тут зарадять: СБУ має бути розформована, а стаття 109 ККУ — скасована.

blackrainbowЕвгений Коваленко — активист анархистсткой организации «Черная радуга».

Репрессии против анархистов из «Черного рассвета» — знак, который свидетельствует об окончательном сворачивании той небольшой постмайданной вольницы, когда можно было свободно, без оглядки проводить акции протеста любого толка, и власть, перепуганная Майданом, вынуждена была мириться с фактом наличия несогласных. Теперь же мы видим, что когда в стране обострились классовые противоречия, когда положение многих людей стремительно ухудшается, государство принялось репрессировать активистов социального толка. Активисты «Черного рассвета» проявили себя как одни из наиболее активных в этом поле: они выходили на протесты вместе с шахтерами Червонограда, сами организовывали многие акции социального характера и так далее. Все обвинения, которые пытаются инкриминировать Олегу Кордияку, шиты белыми нитками: «Черный рассвет» никогда не был замечен в связях с сепаратистскими организациями, а активисты более чем критично относятся к режимам ДНР-ЛНР. Также нет никаких оснований полагать, что «Черный рассвет» имеет какое-либо отношение к сталинистам — напротив, как и любые другие анархисты, львовские либертарии не раз критиковали тоталитарный характер большевизма. Либертарное движение Украины сейчас перебывает в некотором кризисе, происходит смена поколений, но ситуация с репрессиями в стране, в которой еще недавно люди погибали, выступая против диктаторских замашек власть имущих — в том числе и анархист Сергей Кемский, который был убит на Майдане, — должна мобилизировать всех анархистов для более активных действий. Все прекрасно понимают, что сегодня репрессии коснулись львовских анархистов, а завтра СБУ может прийти к кому угодно. В канун Дня солидарности трудящихся очень важно как минимум всячески оглашать такие действия государственной системы по отношению к активистам, которые отстаивают права людей труда. Мы обязаны показать, что для нас солидарность — не пустой звук.

Якщо ви помітили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.