Переклав Юрій Черната

Цієї осені в Україні з’явиться нова ультраправа політична партія. Цивільний корпус полку Андрія Білецького «Азов» оголосив, що установчий з’їзд партії відбудеться 14 жовтня — у важливий день для українських націоналістів: цього дня вони відзначають день УПА. Партія «Азов» може стати новим гравцем в українській парламентській політиці, що матиме в розпорядженні широку базу мобілізованих та ідеологічно вмотивованих прихильників,.

Цивільний корпус «Азов» був заснований як політичне крило ультраправого батальйону, а згодом полку. Офіційно вони не пов’язані одне з одним, але керівництво ЦК та частково його актив складається з колишніх бійців «Азову». Підпорядкування Білецькому так само є непорушним правилом і тут. За українським законодавством це ГО можна вважати незаконним збройним формуванням. Але зважаючи на нинішню політичну кон’юнктуру і сильних покровителів, яких має ця структура, вона імовірніше перетвориться на легальну політичну партію, аніж буде заборонена.

Проект Авакова?

Андрій Білецький заперечує існування зв’язків між своєю новою партією та міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Між тим, Авакова можна назвати покровителем полку «Азов» і Білецького особисто. Вони обоє з Харкова. На самому початку військового конфлікту на сході України Аваков був куратором новостворюваних добровольчих батальйонів, серед яких був і «Азов».

Білецький також заперечує, що у новому партійному проекті відіграв роль Роман Зварич — колишній міністр юстиції України, який народився в США. Зварич був керівником ЦК «Азов». Він мав бути посередником між українськими ультраправими та їхніми закордонними спонсорами.

Також сам Білецький пояснює, що він не може бути публічним політиком, доки не звільниться зі служби в Нацгвардії. Але, в будь-якому разі, немає сумнівів, що він буде неофіційним лідером партії.

Фінансування партії

«Азов» та пов’язаних із ним бійців неодноразово підозрювали у скоєнні злочинів з метою наживи. Навіть казарми та тренувальний полігон полку розташовані на території фабрики «Атек», котра свого часу була захоплена озброєними людьми. Тоді гендиректор «Атек» звинуватив Зварича в організації рейдерського захоплення. Так чи інакше, нині фабрику контролюють бійці «Азову».

У цьому контексті ще одним випадком, який варто згадати, було озброєне пограбування колекторського автомобіля в Запорізькій області, що відбулося цього літа. Було заарештовано чотирьох людей, пов’язаних із полком «Азов» (двоє з яких були іноземцями), а один із підозрюваних був убитий під час затримання. Убитим виявився неонацист із громадянством Латвії, в минулому пов’язаний з російськими ультраправими.

У Запорізькій області трапився ще один промовистий випадок. У Бердянську активісти ЦК «Азов» узяли участь в акції проти «незаконної стіни», яка блокувала вихід до пляжу. Протестувальники побилися з будівельниками і знесли стіну. Місцеві громадські активісти ж кажуть, що на пляж є ще один прохід, за десять метрів від місця, навколо якого розгорнувся конфлікт, і заявляють, що місцеве населення не просило про таку допомогу. На акції був присутній Андрій Жадан — директор санаторію, розташованого через дорогу. Це місцевий підприємець, пов’язаний із Партією регіонів, котрого звинувачували в шахрайстві у сфері нерухомості та незаконній торгівлі наркотиками. Якою була мотивація для ультраправих діяти в інтересах злочинця з команди екс-президента Януковича?

Якими б не були доходи від такої діяльності, ці ізольовані випадки навряд чи могли би забезпечити адекватне фінансування довгострокової партійної роботи. Білецький заперечує будь-яку участь великих фінансово-промислових груп у будівництві партії. Найімовірніше, спочатку партія не буде взаємодіяти з якимсь конкретним кланом, але пізніше, можливо, спробує запропонувати комусь певні неформальні послуги в обмін на фінансування. Скоро це стане очевидно. Члени «Азову» знамениті своєю участю в рекетирських схемах, і нема жодної причини, чому вони мали б утримуватися від використання такого самого стилю роботи в політиці.

Могутня держава

Під час парламентських виборів 2014 року Андрій Білецький не висунув жодної програми, крім короткого гасла: «Сильна нація! Чесна влада! Могутня держава!» Це означає, що він розраховував на підтримку публіки (яку він в результаті й отримав), спираючись на образ харизматичного героя війни, який мало говорить, але багато робить. І, звісно, його радники, пов’язані з «Народним фронтом», вибрали для нього виборчий округ, де основним суперником Білецького став член Партії регіонів. Таким чином ультранаціоналіст Білецький отримав голоси не тільки ультраправих, а й тих, хто не хотів голосувати за колишнього члена команди Віктора Януковича.

Зараз Білецький анонсував довгострокову політичну програму партії, яка зачіпає не лише ідеологію, а й питання економіки, армії, культури, науки і так далі. Схоже, ця програма буде нагадувати концепцію українського «інтегрального націоналізму», котру висунув Дмитро Донцов у 1930-х роках, лише буде адаптованою до смаків сучасного виборця. Вона передбачає побудову сильної авторитарної української держави, котра стане геополітичним лідером у регіоні. В економічній сфері це означає корпоративізм та протекціонізм, а в культурі — консерватизм. Очевидно, програму очистять від відверто ксенофобної та антидемократичної риторики, і на словах вона буде дотримуватися ліберальних конвенцій.

Яскраве майбутнє

Але важить це небагато, адже українські виборці рідко читають партійні програми, а більше цікавляться персоналіями та популістськими гаслами. «Азов» спробує використати цей шанс. Саме тому члени ЦК намагаються брати участь у всіх соціальних і місцевих рухах та протестах, таких як протести проти незаконних будівництв або профспілкові демонстрації. Вони також узяли участь у ромському погромі в Одеській області після того, як там хтось — нібито ром — зґвалтував і убив дівчинку. Мейнстрімні медіа та політики з готовністю ретранслювали ксенофобні меседжі. Така активність також може бути хорошим способом отримати підтримку для нової ультраправої партії.

Іще один шанс завоювати політичний вплив — це співпраця з Аваковим. Вибудовуючи свою політичну лінію, Аваков використовував особисту лояльність «Азову» як козир. Політична партія з сильним парамілітарним крилом може бути використана для тих самих цілей.

Поки що жодна ультраправа партія в сучасній Україні не спромоглася досягнути тривалого успіху, зосередившись на електоральній політиці. Хорошим прикладом є ВО «Свобода», яка втратила підтримку в суспільстві та членську базу після сенсаційно високих результатів на виборах 2012 року. Але зараз існує порожня ніша для сильної та харизматичної сили, здатної привабити ультранаціоналістів та прихильників «сильної руки». У нової партії «Азов» є всі шанси стати такою силою.

Незалежно від того, вдасться їм це чи ні, партію в будь-якому разі будуть використовувати як аргумент у закулісній реальній політиці — Аваков або хтось інший. Її будуть використовувати для захисту інтересів «патріотичних» бізнес-структур за допомогою грубої сили, а також для тиску на політичних опонентів. Жодна політична партія в Україні зараз не має такої широкої бази активістів, мотивованих не лише фінансово, а й ідеологічно.

Перекладено за: Reft&Light

«Політична критика» дякує за цей текст сайту Reft & Light — незалежному українському аналітичному проекту, що займається моніторингом альянсів між авторитарними лівими і правими на Заході, а також дослідженнями українських ультраправих. Прочитати більше про цей проект можна на його сайті: http://reftlight.euromaidanpress.com/about/.

Якщо ви помітили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.