19 січня в Україні традиційно згадують вбитих російськими нацистами адвоката Станіслава Маркелова та журналістку Анастасію Бабурову. Акції проти ультраправого насильства пройшли під посольством Російської Федерації та на Михайлівській площі і, на відміну від попереднього року, завершилися без інцидентів чи провокацій. Під час акцій активісти не лише згадували вбитих, а й наголошували на актуальності проблем вуличного насильства з боку ультраправих та національної нетерпимості — як в Росії, так і в Україні.
Вбивство Маркелова та Бабурової сталося у 2009 році у центрі Москви і напряму стосується професійної діяльності Маркелова, адвокатська практика якого була пов’язана із захистом російських антифашистів та опозиційних активістів. Також він був адвокатом у резонансній справі Ельзи Куганової, викраденої та зґвалтованої полковником російської армії Юрієм Будановим, та в інших справах проти порушення прав людини у Чечні. Безпосереднім виконавцем вбивства Маркелова та Бабурової став член підпільної російської ультраправої організації БОРН («Боевая организация русских националистов») Нікіта Тихонов, а організатором — інший член цієї організації, Ілля Горячєв. Згідно з зізнаннями, що були зроблені під час слідства, БОРН була тісно пов’язана з російськими спецслужбами, а вбивство Маркєлова і Бабурової було санкціоноване кремлівськими кураторами.
Саме на цьому аспекті — злитті влади і правих радикалів — і наголошували учасники обох демонстрацій. Перша пройшла ввечері 18 січня біля посольства Російської Федерації. Група з 30 активістів, переважно анархістів, підійшла до будівлі посольства, де розгорнула плакати «У фашизму немає громадянства», «Влада = злочин» та «Терор не пробачають». А після виступів, запаливши «дими» та «фаєри», ненадовго перекрила Повітрофлотський проспект.
«Менше страху — більше свободи». Під таким гаслом 19 січня на Михайлівській площі відбулася друга акція, що також зібрала близько 40 активістів та чимало журналістів. На мітингу, зокрема, були присутні правозахисник Володимир Чемирис та колишній депутат російської Держдуми Ілля Пономарьов — єдиний, хто проголосував проти анексії Криму.
Ріст ксенофобії та популяризація радикальних націоналістичних рухів — одна з найбільших проблем як в Росії, так і в Україні, вважають активісти. Вони розпалюють нетерпимість до інших національних чи соціальних груп, вдаються до фізичної розправи над інакомислячими, загрожуючи таким чином розвитку демократії не менше, ніж агресія путінського режиму. Та проблема не лише в них. Ще більш загрозливим, з точки зору учасників мітингу, виглядають авторитарні тенденціях, до яких все більше схиляється українська влада, коли заарештовує журналістів чи створює все нові і нові органи цензури.
Акція на Михайлівській площі пройшла неочікувано мирно, адже до її початку організатори отримували погрози від праворадикалів, а минулого року мітинг фактично був зірваний. Тоді участь у контрдемострації взяв російський нацист Роман «Зухєль» Желєзнов, що у 2014 році перебрався в України і увійшов у полк «Азов», звинувативши активістів у «русофобії». По-різному склалися і долі колишніх учасників та прихильників БОРН, частина з яких також знайшла своє місце в російських структурах або засвітилася у ДНР/ЛНР, тоді як інша частина, як і Желєзнов, опинилася в Україні.
Наостанок учасники акції зачитали звернення від російських антифашистів, які в цей день також провели несанкціонований мітинг у Петербурзі, Москві (близько 500 людей, 7 затриманих) та інших містах.
Акція під Посольством
Акція на Михайлівській площі
