Переклала Марія Можаровська
Експеримент, про який нещодавно написав авторитетний науковий журнал Cell, було названо потенційним проривом у галузі біологічної інженерії: йдеться про вдале створення ембріону, що містить і ДНК людини, і ДНК свині (варто зауважити, що на фотографії під заголовком витвір мистецтва, а не реальна істота). Згідно з інформацією видання, експеримент мав на меті «уможливити створення ксенопластичних тканин та органів для пересадки людині, зменшивши при цьому кількість донорів у всьому світі». І хоча ембріону дозволили розвиватися лише кілька днів, сам факт створення такої істоти викликав неоднозначну дискусію з приводу того, чи варто вважати таких гібридів тварини й людини моторошними монстрами майбутнього.
У листопаді 2015 року, незабаром після того, як Національний інститут охорони здоров’я США (НІОЗ) тимчасово відклав роботу над експериментами з поєднання людських і тваринних клітин, Федеральний уряд скликав зібрання для їх обговорення. Точніше кажучи, НІОЗ остерігаються «привиду розумної миші, що застрягла десь у лабораторії й горлає: «Витягніть мене звідси!»», – розповів журналу Technology Review magazine Девід Резнік, спеціаліст з етики НІОЗ.
Напевно, НІОЗ створив низку заходів безпеки, але все ще можливі дражливі питання, які ще тільки належить вирішити. Нам досі невідомо, у чиї саме органи перетвориться ця купка ембріональних клітин – людини чи свині. Розвиток людських клітин в певних місцях, таких як шлунок, викличе значно менше проблем, ніж якщо вони проявляться, скажімо, в мозку. Дізнатися, чи не знаходимося ми на межі втілення сценарію з фільму жахів мені допоміг Артур Каплан – спеціаліст з медичної етики медичного центру Лангон, що належить до Нью-Йоркського університету. Він пояснив, чому таким науковцям не завадило би більше контролю, і причина зовсім в іншому, ніж мені здавалося. Також він розповів, що ми, певним чином, вже є гібридами людини і тварини.
VICE: — Які саме занепокоєння виникли у спеціалістів з етики, коли вони побачили ембріон людини і свині?
Артур Каплан: — Вони питали: «Це взагалі якось адекватно регулюється? Чи узгоджувався цей проект, чи достатньо він контролюється?».
— А він достатньо контролюється?
— Гадаю, що так, але питання, чи має бути ще більше керівних органів, які відкритіше спостерігають за всім, що відбувається – досить суперечливе.
— Що потрібно цим групам?
— Нічого нового. Вони інформуватимуть публіку, що такі експерименти проводитимуться. В основному вони створюють навколо проекту епатаж. Це нагадує мені історію з клонуванням вівці Доллі. Новина з’явилась в газетах, і люди почали обурюватися: «Якого біса? Хто? Навіщо? Що коїться?». Тут теж присутній певний шоковий елемент, адже ніхто не очікує раптом почути: «Тепер людей схрещують з тваринами».
— Гаразд, то це рівнозначно створенню гібридів?
— Ні. Звісно, існує ризик, що щось піде не так і клітини виростуть у щось небажане, мозок, наприклад, або інший орган. Але це малоймовірно. Тобто, ризик є, але незначний. Окрім того, завжди є можливість зупинити розвиток істоти при найменшій підозрі, що сталось щось подібне.
— Все ж, мозкові клітини будуть все одно у тілі свині, тому…
— І з нервовою системою свині, тому я не знаю! Складно сказати, що це, в біса, буде. Це точно не буде людиною. Не буде гомункула всередині свині. І без сумніву можна сказати, що часткова наявність людських клітин у мозку не дозволить йому стати повноцінно сформованим.
— Якщо про це не варто турбуватись, то про що варто?
— Гадаю, що-що, але міжвидові істоти точно нікому не потрібні. Це всі розуміють, і це добре. Не думаю, що хтось насправді захоче створити мінотаврів, грифонів або ще якихось химер. Тут вирішується питання скорочення кількості донорів й створення тканин і органів для трансплантації. Гадаю, це гідна мотивація, і науковці, які цим займаються – компетентні професіонали.
— Що ж, але хтось все-таки може бути зацікавлений у створенні грифонів…
— Але зрештою це не прибутково. Якщо ви хочете заробити грошей – зробіть органи для трансплантації. Якщо ж ви хочете яскраві заголовки, то базікайте, що збираєтесь схрестити людину з твариною.
— Чи виникатимуть нові суперечки на стадії отримання готових органів, які вважаються людськими, але насправді походять з тіла свині? Стосовно того, чи таким чином ми не перетворюємо себе на гібридів людини і тварини?
— Так, буде ще напруженіше й цікавіше, поставатимуть ще гостріші питання, ніж під час цього експерименту. До речі, багато обурень викликає сам факт того, щоб мати в організмі клітини, які отримані від людини-в-тварині. Але більшість з нас щодня отримує ідентичний досвід під час сніданку: клітини тварин (у формі бекону чи інших продуктів) потрапляють всередину і вбудовуються в нас, стають нами.
— Тобто, споживання м’яса вже перетворює нас на псевдогібридів?
— Коли ви їсте м’ясо або, припустімо, цвітну капусту, це перетворюється на вас. Іншими словами, при споживанні бекону він вже не є тією твариною, від якої походить, але ви вирізаєте його зі свині, готуєте та з’їдаєте. І при цьому в людей не виникає відчуття, що вони кожного дня пов’язують своє життя з тваринами у такий критичний спосіб.
Перекладено за VICE