Переклад Віолетти Жихар

 Ідея знести пам’ятник належить Марцеллу Токоді, молодому депутату від неонацистської партії “Йоббік”. Його пропозицію в місцевій Раді підтримала правляча партія “Фідес”, і вона була прийнята з 19-ма голосами “за”, трьома “проти” та одним утриманням. “Йоббік” акцентують увагу на комуністичному минулому Лукача і навіть намагаються сфабрикувати фальшиві свідчення того, що він наказав розстріляти кількох угорських солдат у 1919 році. 

Лукач був одним із найвпливовіших філософів ХХ сторіччя. Його книжка «Історія та класова свідомість» (Geschichte und Klassenbewusstsein) залишається обов’язковою до прочитання усім, хто вивчає філософію. Томас Манн, надихнувшись цим діячем, писав з нього образ Нафти в своєму творі «Чарівна гора». Він справив значний вплив на формування філософських підвалин руху нових лівих як в Європі, так і в Америці, а його роботи вивчають у провідних університетах по всьому світу. 

Чому ж “Йоббік” так хоче позбавитись від цієї скульптури? Той факт, що Лукач був марксистом та комуністом не є вагомою причиною. На сьогодні в Угорщині декілька вулиць названі на честь відомих комуністів (наприклад, Золтана Комочина). 

Найімовірніше, претензії викликає єврейське коріння Лукача. Уроджений Лювінгер, його батько Йозеф змінив прізвище на більш звучне угорською Лукач у кінці 1800-х років, коли Дьйордь був ще зовсім малюком. Сім’я повністю асимілювалася в угорському суспільстві. Вони навіть отримали статус угорського дворянства та були частиною багатого й освіченого класу країни.

Хоча Лукач не мав ніякого відношення до юдаїзму, представники “Йоббік” називають його Лювінгер, щоб підкреслити походження, і навіть пов’язують його та інших угорських культурних і політичних діячів з єврейськими коренями з кривавим наклепом у Тісаесларі 1882 року. Видання, контрольовані “Йоббік”, часто публікують тривалі антисемітські тиради, схожі своєю риторикою на “Протоколи сіонських мудреців”. 

Політики партії “Йоббік” стверджують, що культура Угорщини і “душа нації” були отруєні такими євреями як Лукач. Від цього “забруднення” потрібно “очиститися”, і схоже на те, що правляча партія “Фідес” готова допомогти в цій “боротьбі за культуру” (Kulturkampf), щоб позбавити країну від “юдейсько-більшовицької загрози”.

Знесення пам’ятника Дьйордю Лукачу має на меті догодити виборцям-антисемітам партій “Йоббік” і “Фідес”. Це маскується під антимарксистську кампанію, і, як зазвичай у сучасній угорській політиці, “Йоббік” і “Фідес” працюють у цьому напрямку пліч-о-пліч.

Угорщина за правління Віктора Орбана крокує по небезпечній дорозі, дещо схожій до Німеччини в 1930-х роках. Вона потроху сповзає в бік химерної право-націоналістичної диктатури з сильними антисемітськими тенденціями. Знесення пам’ятника це просто ще один крок в цьому напрямку. 

Перекладено за Hungarian Free Press

Якщо ви помітили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.