Новий проект Центру візуальної культури «Київський Інтернаціонал – ’68 СЬОГОДНІ» розпочнеться з лекції французького філософа Жака Рансьєра «Реполітизуючи французький 68-й».
Згідно з поширеною соціологічною інтерпретацією, травневі події у Франції 1968-го року розглядаються як революційний сплеск серед покоління «бебі-бумерів», спричинений економічним процвітанням й спрямований на подолання патріархального гніту задля можливості насолоджуватися втіхами суспільства споживання та сексуальною свободою. Однак ця інтерпретація суттєво віддаляє нас від тих цілей та практик руху, що зосереджувались на співвідношенні між університетською системою та капіталістичним домінуванням. Події травня 1968-го дозволяють побачити, що означає політика як сила колективного винайдення: винайдення імен, що ламають соціальні ідентичності, та дій, що розривають зв’язки, на яких тримається соціальний консенсус; трансформація матеріального і символічного використання простору; автономний перебіг прискореного часу. Такі винайдення зазвичай мисляться як прояви спонтанного та ефемерного бунту. Втім, саме ці моментальні розриви звичного стану речей породжують специфічну темпоральність політики.
Жак Рансьєр (Франція, 1940) – філософ, політичний теоретик. Почесний професор факультету філософії Університету Париж VIII, де викладав з 1969 до 2000 року. Багато писав про соціальну емансипацію, літературу, кіно та відношення між естетикою та політикою. Серед найвідоміших його книжок: «Ніч пролетарів» (1981), «Учитель-незнайко» (1987), «Незгода. Політика і філософія» (1994), «Розподіл чуттєвого» (2000), «Кінематографічна байка» (2001), «Розкріпачений глядач» (2007), «Естезис: сцени естетичного режиму» (2011), «Загублена нитка» (2014).
Мова лекції – англійська із синхронним перекладом українською.
Повний опис програми – за посиланням.
Вхід на всі заходи – вільний.
Проект «Київський Інтернаціонал – ’68 СЬОГОДНІ» націлений на дослідження політичної та культурної спадщини протестів і боротьби 1968-го з перспективи п’ятдесяти років потому, беручи до уваги суперечності цього історичного моменту для Західної та Східної Європи.